У закладах освіти тульчинської ОТГ вшанували Міжнародний день рідної мови

У Тульчинській ЗОШ №1 відбувся конкурс інсценізацій (організатор методист Соловей Н.З.), у якому взяли участь учні 10-11 класів. У цьому році захід...

У Тульчинській РДА відбулась селекторна нарада щодо готовності опорних лікарень інтенсивного лікування

В режимі зв'язку «Skype» проведена селекторна нарада під головуванням заступника голови Вінницької ОДА Заболотної Н.М., щодо ...

«Проліски надії 2020» – проведення та підсумки районного фестивалю

З метою виховання підростаючого покоління засобами мистецтва духовності та високих патріотичних і морально-етичних якостей, національної свідомості, формування...

Закінчився IV-й Чемпіонат Тульчинського району з футзалу серед аматорських команд

Дев`ять команд з футзалу чотирьох районів області у повні два кола виборювали першість. Практично...

Комісія Тульчинської РДА перевірила санітарно-гігієнічні норми в Клебанських навчальних закладах

З метою перевірки харчоблоків закладів загальної середньої та дошкільної освіти району тривають комісійні моніторинги щодо дотримання...

Художник Григорій Зорик та спортсмен Ростислав Очеретний стали переможцями – «Людина року – 2019»

На головному червоному хіднику обласної культурно-мистецької акції «Людина року – 2019» (м. Вінниця), на урочистій церемонії...

Тульчинський Музей аптека історична довідка

«До історії фармацевтичної справи у Подільській губернії у ХІХ – на початку ХХ ст. Охорона здоров’я.»

Загальний стан медичної допомоги населенню у ХІХ ст. на Правобережній Україні, як і по всій Російській імперії, далеко не відповідав потребам і запитам населення.

Так, у найбільшому містечку Подільської губернії – Тульчині у 1820 р. відкрився перший лікувальний заклад – «Єврейська лікарня», де у 8 палатах розміщувалось 20 ліжок. На її утримання витрачалось 15% коробочного збору (пожертвувань єврейської громади міста). При лікарні діяла аптека, в якій виготовлялись ліки для стаціонарних та амбулаторних хворих (це приміщення збереглося, нині тут знаходиться районна стоматологічна поліклініка).

У 30-х роках ХІХ ст. в Тульчині знаходився шпиталь для лікування військовослужбовців. При шпиталі було організовано гомеопатичне відділення, в яке за розпорядженням Військово-медичного департаменту направлений лікар-гомеопат Л. Герман. Для лікування хворих з Німеччини було закуплено гомеопатичну аптеку.

За офіційними даними, у 1861 р. медичний персонал Подільської губернії складався з 171 лікаря (37 державних і 134 вільнопрактикуючих лікарів) та 341 фельшера, 24 акушерок (із них – 12 повітових державних повитух), одного дантиста. До медичного персоналу відносилися також 4 ветеринарні лікарі, які перебували на службі. Аптек нараховувалось – 51, із них державних жодної, всі так звані вільні. Функціонувало 27 лікарень, що мали загалом понад 530 ліжок, діяло також декілька лікарень, що утримувались громадськими організаціями та приватними особами, серед яких найбільшими були єврейські громадські лікарні у Кам’янці-Подільському на 45 ліжок, Могилеві-Подільському – на 25, Балті – на 50 ліжок.

У 1875 – 1887 рр. колишня садиба Потоцьких у Тульчині була надана в оренду, з пристосуванням одного з будинків під військовий шпиталь, інших – під аптеку та військові казарми. Аптека була оснащена за нормами матеріального забезпечення військових аптечних закладів того часу. Управляючим аптекою 77-го військового шпиталю в Тульчині до 1890 р. був Андрій Форбріхер.

Однією із важливих складових медичного забезпечення міст є наявність аптечної мережі. У 1870-х роках в Подільській губернії уже було 82 аптеки, з них 26 – в містах.

Тогочасні аптеки діяли згідно з Аптекарським статутом 1836 р., що існував з деякими змінами і доповненнями до 1917 р.

Фармацевтична діяльність у ті часи була строго регламентована. Про це свідчить хоча б той факт, що відкривати та утримувати аптеки дозволялось лише людям, які відповідали встановленим законодавством професійним, громадянським, віковим і майновим вимогам. Відповідно до ст. 239 Лікарського статуту до особи, яка бажала відкрити аптеку, висувалися наступні вимоги: по-перше, така особа або прийнятий на роботу керуючий аптекою повинні були мати звання провізора або магістра фармації; по-друге, відкрити аптеку міг лише підданий Російської імперії, який досяг 25-тирічного віку; по-третє, для відкриття аптечного закладу особа повинна була навести докази того, що вона має достатньо коштів для того, щоб розпочати фармацевтичну діяльність (1500 руб. для відкриття аптеки у повітовому місті).

Відкриття нових аптек було пов’язане з низкою суворих вимог, зокрема, щодо їхнього облаштування. Кожна аптека мала відповідно упорядковуватися та мати: 1) Рецептурну кімнату, де відвідувачі отримують ліки. Крім медикаментів, вагів і т. п. в цій кімнаті мали знаходитися: а) шафа для зберігання отруйних речовин з вагою, ступками і совками для них тощо; б) шафа для патентованих ліків. 2) Кокторію – кімнату, для фармацевтичних робіт, які вимагають гарячого настоювання і відварювання. 3) Лабораторію, для виробництва ліків. 4) Комору. 5) Сушильню або трав’яну кімнату. 6) Сухий підвал тощо.

Персонал аптек складався з учнів, аптекарських помічників, провізорів і магістрів. Фармацевт – аптечний працівник із фармацевтичною освітою, який виготовляє ліки; загальна назва для трьох учених ступенів: аптекарського помічника, провізора і магістра фармації.

З кінця ХІХ ст. медичне обслуговування в краї дещо поліпшується. Станом на 1886 р. у губернії було 82 лікарні (1162 ліжка): 12 – державних, підзвітні Приказу громадської опіки, 12 – тюремних, 1 – відання сільської медичної частини (м-ко Мурафа), 45 – при цукроварнях, по одній – при ґуральні (м-ко Уладівка) та суконній фабриці (м-ко Дунаївці), 6 – при навчальних закладах духовного відомства, 4 – єврейських громадських (у Кам’янці-Подільському, Могилеві, Вінниці та Балті).

Медичний персонал нараховував 195 лікарів, 424 фельдшери, 196 повитух та 374 цирульники. Найпоширенішими епідемічними хворобами можна назвати кір, дифтерит, коклюш, тиф, дизентерію, дещо менше хворіли на віспу, круп, скарлатину. Серед ендемічних хвороб найнебезпечнішими були малярія та цинга, зокрема 1886 р. їх виявили відповідно у 14 306 і 1 062 осіб, з них близько 1% померли.

У 1886 р. в Подільській губернії нараховувалося 108 аптек, а в 1891 р. – 121 аптека (за статистичним виданням «Обзор Подольской губернии» 1886, 1891 рр.). З них 66% знаходились у містах і містечках, 34% – у сільській місцевості. Найбільше аптек було у таких повітах: Вінницькому – 9, Могилівському – 10 та Ямпільському – 11. Лише 5% базових (звичайних) аптек мали по одній філії. У губернському центрі Кам’янці-Подільському знаходилося 4 аптеки: провізора Пінхаса Хомського, провізора Едмунда Длужневського, дворянки Марії Жаборовської; філіальна, провізора Е. Длужневського і М. Жаборовської. По три аптеки було в Могилеві та Балті, однак у більшості повітових міст Подільської губернії довгий час функціонувало лише по одній аптеці.

У Вінницькому повіті станом на 1895 р. діяло 12 аптек, з них 3 у Вінниці: спадкоємця провізора Адольфа Грабовського, дворянина Володимира Грабовського, провізора Людвіга Соколовського.

У Брацлавському повіті були наступні аптеки:

– провізора Августина Куликовського у м. Брацлав,

– княгині Марії Щербатової в м-ку Немирові,

– 2-ві аптеки у м-ку Тульчин, зокрема, аптека сина купця Киселя Грінберга та аптека Ізраїля Шпізмана.

– дворянки Марії Рудзокой у м-ку Вороновиці,

– провізора Олександра Годлевського в м-ку Тростянці,

– провізора Цезарія Голека в м-ку Шпикові,

– провізора Мечислава Домбровського в м-ку Печері.

У 1905 р. у Тульчині діяло 2 аптеки і 4 аптечні склади. Зокрема, одну з аптек купець Мордко-Шая Фукс орендував у Киселя Грінберга, на центральній вулиці міста (була біля Тульчинського міського театру, нині приміщення училища культури). Аптека провізора Ізраїля Шпізмана розміщувалася поблизу палацу Потоцьких.

Від початку ХХ ст. аптечна мережа почала поступово зростати, так станом на 1909 р. у Подільській губернії діяло 127 аптек, з них 36 у містах. По 4 аптеки було у Балті, Кам’янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Проскурові, 5 – у Вінниці, існували аптеки, які більш-менш задовольняли потреби городян.

Протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. саме міста, в яких зосереджувалась фактично третя частина всіх лікарняних ліжок, найбільші амбулаторії та кожна четверта аптека (відповідно й найкращі медичні кадри), були центрами медичної і фармацевтичної галузі губернії.

За радянський період аптечна мережа розвивалася централізовано.

В Незалежній Україні аптеки перейшли в приватну власність.

Основні засади концепції

Тульчинська колекція Івана Зелюка «Аптекарські старожитності» (передісторія створення приватного музею-аптеки).

У 2008 р. під час реконструкції приміщення аптеки приватного підприємства «Ольга» Івана Зелюка в смт Кирнасіка (12 км від Тульчина) було знайдено аптечне обладнання: 4 порцелянових ступи, 5 порцелянових товкачиків, металеві шпателя, пляшка від ліків тощо.

Виявилося, що у Кирнасівці в 20-30-х роках ХХ ст. також була аптека. При вивченні знайденого фармацевтичного начиння було встановлено, що його виготовлено у другій половині ХІХ ст. Ймовірно, воно походить з тульчинських аптек дореволюційного періоду. Віднайдені предмети започаткували колекцію аптечного антикваріату Івана Зелюка. Професійна діяльність Івана Васильовича, фармацевта за освітою, спонукала його розширити коло своїх зацікавлень до пошукової і дослідницької діяльності з історії розвитку аптечної справи минулого у Тульчині та його околицях.

Іван Васильович охоче співпрацює з музеями Вінниччини. Так, у вересні 2014 р. у виставковій залі Тульчинського краєзнавчого музею, до Дня фармацевтичного працівника, була відкрита виставка «Сторінки аптечної справи». Виставка настільки вразила музейних працівників обласного краєзнавчого музею: своєю змістовністю, високим фаховим рівнем до формування колекції, детальним збором інформації про кожний експонований предмет, станом їх збереженя тощо, відчувався творчий підхід до проведення даної виставки, що вони запропонували зробити подібну виставку у Вінниці.

І вже у вересні – жовтні 2015 р. у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї працювала виставка «На гостини до Подільських міст і містечок» відкрита напередодні Дня міста Вінниці та з нагоди проведення наукової конференції «Міста та містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст.». Організатори виставки прагнули показати реалії повсякденного життя та побуту городян початку ХХ ст., зокрема стан медичного обслуговування мешканців нашого краю. Залучивши краєзнавців і колекціонерів регіону, науковцям вдалося відтворити інтер’єри міської вітальні, фотоательє та аптеки.

Один із розділів цієї виставки – «Подільська аптека» розповідав про розвиток аптечної справи на теренах нашого краю. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. аптеки розвивалися переважно як торгівельні установи, які мали своє невелике виробництво, де виготовляли ліки, ветеринарні засоби, косметичні препарати тощо. Аптеки не мали нумерації, у кожної була своя емблема і відповідна назва, де згадувалося ім’я засновника або власника. Кожен власник аптеки в межах своїх фінансових можливостей намагався оздобити приміщення і якнайкраще обладнати його. Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків за рецептами. В аптеці готувалися настоянки, екстракти, еліксири, сиропи, різноманітні мазі, пасти, лікувальні вина тощо. При деяких було налагоджене невелике виробництво, що спеціалізувалося на виготовленні косметики.

Кращі заклади мали велику кількість аптечного обладнання, добре обладнану лабораторію з витяжними і сушильними шафами, преси для відтискання рослинних соків, набори різноманітних млинків, ручні таблеточні і пілюльні машинки, великий набір ступок та аптечних ваг, вимірювальних приладів. На виставці було представлено частину унікальної колекціі Івана Зелюка (м. Тульчин), в основі якої начиння старої аптеки у смт Кирнасівка Тульчинського р-ну, а також аптечний посуд для зберігання та виготовлення лікарських засобів: порцелянові, мідні, чавунні ступки та товкачики, скляний посуд, ваги тощо.

Розвиток аптечної справи невід’ємний від розвитку медицини, характеризує загальний стан у медичній галузі та рівень медичного обслуговування населення краю.

Приватна колекція Івана Зелюка посприяла б організації у м. Тульчині аптеки-музею. Комплекс нараховує понад 550 предметів: унікальні експонати ХVІІ ст., рідкісні сигнатури, статистичні звіти Подільської губернії, документи, довідники, зразки фармацевтичної літератури, цікавий аптекарський посуд для зберігання та продажу лікарських засобів, аптечне приладдя другої половині ХІХ – початку ХХ ст. тощо.

Пропозиції щодо створення приватного музею-аптеки у Тульчині.

Дана концепція є модернізаційною моделлю адаптації сучасної діючої аптеки «Ольга» по вул. М. Леонтовича у м. Тульчині в приватний музей-аптеку. Облаштування типового інтер’єру аптечного закладу кінця ХІХ – початку ХХ ст., в торговому залі, з відповідними меблями, обладнанням, антикварним аптекарським посудом тощо, має створити неповторну атмосферу минулого і привабити нових покупців до сучасної аптеки, познайомитися з багатою історією аптечної справи минулого.

Експонати музею будуть цікавими не лише вузьким спеціалістам, колекціонерам але і пересічним відвідувача. Даний музей може стати самобутньою родзинкою серед музеїв не лише Тульчина але і Вінниччини – об’єктом туристичного бізнесу, покращити туристичний імідж нашого регіону.

Люди, що приходитимуть у музей-аптеку зможуть не лише придбати необхідні ліки, а й віч-на-віч зустрітися з історією, щоб перенестися з сьогодення в будні старовини.

Для цього бажано впорядкувати, модернізувати, при можливості розширити, приміщення аптеки та замінити обладнання торгового залу (потрібно звернути увагу на побутові зручності для персоналу і відвідувачів, облаштувати місце для відпочинку, продумати технічне забезпечення тощо).

Для приваблення нових відвідувачів, туристів до об’єкту бажано сворити музейний логотип, афішу, вивіску з назвою приватного музею-аптеки.

 

Рекомендований структуний план

приватного музею-аптеки (м. Тульчин)

Наявна колекція передбачає показ особливостей розвитку аптечної справи на теренах Поділля, дозволяє створювати наступні тематичні виставки:

І. Розвиток аптечної справи – фармації у Подільській губернії.

ІІ. Інтер’єр аптечного закладу, зокрема, Тульчина у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

ІІІ. Аптекарський посуд для приготування, зберігання та продажу ліків ХІХ – початку ХХ ст.

ІV. Виставка ступок і ваг.

  1. V. «Мовою джерел» чи «Документи свідчать» (Архівні матеріали, документи, література з фармації та фармакології тощо).

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть CTRL + ENTER

Читайте також

У м. Тульчині відбувся завершальний тур чемпіонату Вінницької області з волейболу серед аматорів

В групі «А» тульчинці змагалися з фаворитами чемпіонату: ВК « Браїлів» Жмеринського району, ВК «Сосонка» Вінницького району. Результат...

У закладах освіти тульчинської ОТГ вшанували Міжнародний день рідної мови

У Тульчинській ЗОШ №1 відбувся конкурс інсценізацій (організатор методист Соловей Н.З.), у якому взяли участь учні 10-11 класів. У цьому році захід...

Тульчинська ОТГ приєднується до всеукраїнської акції «ВІДНОВЛЮЄМО ЛІСИ РАЗОМ»

Міністерство енергетики та захисту довкілля спільно з Державним агентством лісових ресурсів започатковують нову Всеукраїнську акцію «Відновлюємо ліси разом». Акція відбуватиметься за підтримки...

НерухомістьPOPULAR
Продавай-купуй житло з максимальною вигодою для себе

Будинки

Купівля та продаж будинків

Квартири

Купівля та продаж квартир

Для бізнесу

Купівля та продаж об'єктів для бізнесу

Земля

Купівля та продаж земельних ділянок
add_filter('autoptimize_filter_cachecheck_maxsize','change_maxsize'); function change_maxsize() { return 10*1024*1024*1024; }